Ян Сань-Лан потроху звикає до європейських реалій. Тепер його дні минають на березі Сени, де юнак з ранку до вечора малює картини, намагаючись заробити копійчину та віднайти натхнення напередодні важливого конкурсу. За час перебування в Парижі й дослідження місцевої культури, звичаїв, традицій і дивацтв, Ян Сань-Лан починає значно ліпше розуміти себе самого, бо ж мистецтво — справа соціальна, покликана об’єднувати людей. Авжеж, на шляху до слави Сань-Ланю трапляється чимало перепон, як-от шахраї та несправедливі судді, охочі знецінити чужу роботу, однак бажання розвиватися та усвідомлення власного Я переважає всі сумніви.